Віктор Небоженко: «Зарплати держчиновників конкурують з масштабами їх хабарів»

4


















Вперше за 25 років, захмарні зарплати і премії (рекорд до 45 млн доларів) наших держчиновників сміливо конкурують з масштабами їх хабарів, а відповідальність і ефективність їх праці не тільки набагато нижче, ніж у попередніх поколінь української бюрократії, але і не відповідають поставленим завданням та очікуванням суспільства.

Замість цього, вони відкрито «привчають» українське суспільство до того, що їх особиста вигода набагато важливіше ефективності їх роботи. А оцінка і зміст їх роботи стає таємницею.
Теж саме можна сказати про групу суддівських і прокурорських чиновників. Зараз їх захмарні зарплати не поступаються їх хабарів, а якість роботи правоохоронних органів стрімко падає аж до фактів саботажу, наприклад, демонстративної відмови від роботи 12 прокурорів. Іншими словами, чиновники нових і старих правоохоронних органів привчають країну до нової нелегальної нормі поведінки (микродоговор) — вони працюють тільки тоді, коли є ймовірність особистої вигоди і відсутність небезпек. Зауважте, жоден з тих 12-ти, хто саботував засідання суду не відмовився від своєї зарплати за відмову виконати свої службові обов’язки як прокурор. А Генпрокуратура імітує мляве невдоволення, як судом, так і прокурорами, а не избежавшему покарання небезпечному злочинцеві.

Президентська влада в Україні також стрімко деградує. Починаючи з Кучми, кожен новий президент Україні слабкіше, небезпечніше і гірше попереднього. З однієї сторони, як правило, новий президент України прикриває попереднього президента від народного гніву і правоохоронних органів, а також переймає його методи розграбування країни і боротьби опозицією. А з іншого боку, діяльність кожного нового президента стає все більш корумпованою і руйнівною, по відношенню до України.І ніхто з президентів не хоче перервати цю негативну традицію.

Теж саме стосується і законодавчої гілки влади. Кожен нова Верховна Рада України стає гірше за якістю своє роботи, ніж попередня. А «зустріч» на виборах у Верховну Раду безвідповідальних, цинічних і активних кандидатів у депутати з частиною пасивних, наївних, але безвідповідальних виборців, з кожним роком призводить до все більш і більш гіршої якості українського парламенту.Масова соціальна корупція, під час виборчої кампанії, стає нормою політичних відносин між кандидатом і виборцями. В результаті такого «неприродного вибору» майбутніх народних депутатів, неефективність та безвідповідальність Верховної Ради стає її візитною карткою і стилем роботи. Народні депутати вже не соромляться і навіть хизуються тим, що вони не вирішують проблеми країни, а зайняті виключно рішенням своїх вузько політичних і особистих справ. Насиченість депутатського корпусу Верховної Ради корупціонерами, демагогами, непрофесіоналами досягав своєї межі. Але політичний парадокс у тому, чим слабкіше і гірше репутація і довіра до українського парламенту (3-4%), тим сильніше бажання українського товариства передати йому всю повноту влади.

За останні чотири роки українська влада виявилася неспроможною, ні до проведення реформ, ні до боротьби з російською агресією, ні до боротьби з корупцією. Ось з такими парадоксальними результатами політичного розвитку виконавчої, законодавчої та судової влади Україна підійшла до своїх чергових виборів президентських і парламентських виборів.

Віктор Небоженко

«>

12.08.2018
08:20
Источник

Оставить комментарий