Спланований теракт: чому російська армія збила малайзійський Боїнг?

0














Кремль спланував трагедію, будучи впевненим, що в умовах хаосу тих днів, ніхто не зможе довести і встановити причетність РФ.

До початку липня 2014-го положення російських найманців на Донбасі склалося катастрофічне. У Слов’янську були скуті найбільш боєздатні загони. Повноцінне постачання з РФ налагодити було не можна, оскільки всі основні магістралі були перекриті українськими військами, підвезення був можливий тільки обхідними трасами. Російське командування прекрасно розуміло, що без постійного підвезення зброї і боєприпасів загони найманців чекав швидкий розгром, вони б просто розбіглися.

Змінити ситуацію можна було тільки з застосуванням російської регулярної армії.

У зв’язку з цим російське командування ввело в бій підрозділів артилерії, розвідувальні частини, і початок атаки на українські війська біля кордону, щоб блокувати знищити нашу угруповання в секторі «Д».

Для вогневої підтримки наших військ українське командування застосувало авіацію — штурмовики Су-25, а для постачання військ — транспортні Ан-26.

Авіація була важливим тактичним перевагою сил АТО. І противник вирішив вибити це козир. Війна була захована, РФ намагалася не допустити масового застосування регулярних військ. Тому тиск на Україну здійснювалося демонстративне — щоб показати величезну перевагу, здатність нарощувати свої сили, наносити раптові удари по вразливих точок.

Якщо б у російського командування було завдання просто прикрити свої війська, то ППО сухопутних військ ближньої дії, «Тор», Панцир», «Стріла-10», вирішили б завдання прикриття військ набагато ефективніше одиночного «Бука». Адже так і сталося потім в Луганську і Іловайські — російські війська вторгнення були прикриті ЗРК ближньої дії, а не «Буками», і нанесли серйозні втрати української авіації.

Чому ж «Бук»? Противник вів диверсійну, терористичну війну обмеженими засобами, сподіваючись, що спротив України буде обмеженим, що ще один етап ескалації, і Київ піде на поступки. 11 липня табір українських військ під Зеленопольем обстріляла російська система залпового вогню — в результаті загинуло 35 українських воїнів. Росія показала, що буде застосовувати свою артилерію для ударів по українських позиціях. Також масово почалося застосування танків, мінометів. Також і в повітряній війні спочатку почалося застосування переносних зенітно-ракетних комплексів, а потім пішло застосування «Бука» за висотним цілям.

В рамках концепції захованої війни була продумана спецоперація — перекинути один зенітно-ракетний комплекс середньої дальності «Бук». Цей «Бук» повинен був застосовуватися як диверсійний зброю — збити один або два літака на великій висоті, щоб завдати шкоди не тільки військової авіації України, але і всьому державі — змусити Україну закрити свій повітряний простір над Донбасом для цивільних лайнерів. Щоб Україна втратила повітряний транзит в покарання за застосування авіації на Донбасі. Кремль прагнув застосовувати несподівані асиметричні заходи, щоб паралізувати волю українського керівництва до опору.

14 липня під Луганськом «Бук» збив транспортний Ан-26. Це сталося раптово, без попередження, як реакція на спробу постачання по повітрю військ прикриття державного кордону. Після цієї атаки ЗРК «Бук» демонстративно пройшов через Луганська в Донецьк, де перебував у центрі міста на очах у численних свідків. Це була акція залякування, демонстрація сили. У соцмережах найманці почали писати — у нас з’явився «Бук»!

Але польоти українських штурмовиків не припинилися. Незважаючи на загибель Ан-26, 16 липня українські штурмовики здійснили 4 вильоту в район Маринівка-Дмитрівка. Вони були обстріляні переносними зенітно-ракетними комплексами, два літаки були підбиті. Українці не почули попереджень — знайшлися відчайдухи пілоти, які продовжували наносити удари по загонів найманців, незважаючи на протидію засобів ППО.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

1
2
Загрузка...