Парламентські вибори у Франції. Тріумф Макрона

0














Після землетрусу президентських виборів французький політикум продовжують стрясати афтершоки виборів у Національні збори, нижню палату парламенту V Республіки. Вони руйнують останні ілюзії політичних аутсайдерів.

Якщо ще зовсім недавно аналітики пророкували, що молода президентська партія не зможе переконати виборців, а праві отримають більшість і неодмінно нав’яжуть Макронові свого прем’єра, то весь суспенс напередодні другого туру зводився до єдиного питання: “Більшість буде великою чи дуже великою?” Проте правда виявилася десь посередині – пропрезидентське об’єднання отримує щонайменше 350 крісел із 577 у нижній палаті французького парламенту, що є чи не одним з найбільших показників в історії V Республіки.

Безпрецедентна кількість представників пропрезидентської партії у парламенті стала предметом запеклих суперечок і політиків, і експертів, і звиклих обивателів. Ці суперечки відбуваються на тлі незвикло низької явки виборців. У другому турі вона склала 42% (найнижча за останні 50 років). Соціалісти з нацфронтівцями пояснюють таку ситуацію “розколом, що панує серед французів”.

Особливо це характерно для росаналітиків і наближених до них експертів. Звичайно, понад 80%, відданих за Путіна на президентських, і понад 76% за “Єдиную Россию” на останніх парламентських, а також явка в окремих регіонах близько 100% – ось де зразок справжнього національного єднання. Подібним зразком одностайності могла б послужити ще Північна Корея.

Насправді причини криються в іншому.

Те, що така сила, як “Вперед, республіко” з’явилась і цілковито тектонічно зрушила структуру французького політикуму – було насправді внутрішнім запитом, який визрівав у суспільстві віддавна. Франція, щоб повернути собі колишню конкурентність і потугу, мусить провести ряд економічних, часом жорстких, реформ. І абсолютна більшість може дати змогу провести їх більш рішуче.

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий