Футбольна Україна: яскраві діаманти Вінниччини

66














Продовжуємо серію публікацій про футбольні таланти з різних куточків України. Сьогодні розповімо про найбільш обдарованих вінничан. 

Вінницька область не так багато представлена гравцями національної збірної, як, приміром, Донеччина чи Київщина. Та і у ній є свої родзинки, які заслуговують нашої уваги. Сьогодні вінницька молодь «виблискує» у київському «Динамо». Хтозна, можливо у недалекому майбутньому ці хлопці складуть кістяк національної дружини. Отож, знайомимося з футбольними діаматами надр Подільської височини.

 

Футбольна Україна: яскраві діаманти Вінниччини

Географічна довідка:

Територія Вінницької області: 26513 квадратних кілометрів; місцезнаходження: центральна Україна (Подільська височина); межує з: Житомирською, Хмельницькою, Чернівецькою, Київською, Кіровоградською, Черкаською, Одеською областями та Республікою Молдова; найбільші міста:Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Гайсин, Козятин, Ладижин, Калинівка, Бар, Тульчин; найдовші ріки: Дністер, Південний Буг, Рось, Соб

Найвідоміші футбольні клуби регіону:

ПФК «Нива», Вінниця (роки існування: 1958-2012; попередні назви: «Локомотив», «Вінниця», «Нива-Світанок»), «Поділля», смт. Кирнасівка (дата заснування: 1987), «Тирас», Ямпіль,«Авангард», смт. Сутиски, ФК «Бершадь», Бершадь (попередні назви: «Нива»), «Патріот», с. Кукавка

Сергій Нагорняк

Місце народження: Вінниця; дата народження: 05.09.1971; позиція:півзахисник; виступав за команди: «Ворскла-Нафтогаз», Полтава (1993), «Полісся», Житомир (1993), «Нива», Вінниця (1993-1995); «Спартак», Москва (1995), «Дніпро» (1996-1998), «Металург», Новомосковськ (1996), «Шахтар», Донецьк (1999), «Шеньян Хайши» (нині «Гуанчжоу Фулі»), Китай (2000), «Шаньдун Лунен», Китай (2001-3), «Арсенал», Київ (2004), «Цзянсу Шуньтянь», Китай (2004), «Волинь», Луцьк (2005), «Металург», Запоріжжя (2005-06), «Ірпінь», Гореничі (2008), 14 матчів за збірну України; досягнення: срібний призер чемпіонату України (1999), бронзовий призер чемпіонату України (1996, 1998), фіналіст Кубку України (1997, 2006)

Шукаючи інформацію про офіційні матчі помічника Мирона Маркевича датовані 1998-им роком, ви нічого не зайдете. Справа у тому, що після гри Хорватія – Україна (29.10.1997) допінг-тест Сергія Нагорняка дав позитивний результат. Наступною міжнародною зустріччю для  гравця стане поєдинок Грузія – Україна (20.03.1999).

Окрім вітчизняних клубів, Сергій Миколайович чимало часу відіграв за кордоном. Точніше кажучи в Китаї. Причому робив це досить успішно. За гарні очі званням найкращого легіонера не нагороджують, правда ж? Закінчував Нагорняк футбольну кар’єру в «Ірпені». З аматорами вінничанин навіть спробував «на смак» Кубок України. Щоправда, професіоналам з луцької «Волині» він і його колеги нічого не протиставили – 1:4.

Чемпіонат України 1994-95, «Нива», Вн – «Металург», Зп – 3:0

«Нива»: Шуховцев Ігор, Гайдаржи Леонід (к), Сапронов Сергій (Євсєєв Василь, 77), Зуєнко Микола, Тарасенко Віталій, Солов’ єнко Юрій, Механошин Олександр, Заярний Володимир, Рябцев Олексій (Овчаренко Юрій, 76), Нагорняк Сергій, Шубін Сергій (Бурхан Євген, 59)

Тренер: Бобарико Олександр

«Металург»: Лутков Олег, Бєляй Анатолій, Хачатрян Вардан, Максименко Андрій (Зайцев Сергій, 51), Ярмолич Сергій (Маркін Юрій, 46), Наконечний Ігор (к), Лучкевич Ігор, Ключик Сергій (Ткачук Валерій, 56), Петрик Олександр, Севідов Олександр, Саприкін Євген

Тренер: Куксов Анатолій

Голи: 1:0 – Нагорняк (23), 2:0 – Нагорняк (53), 3:0 – Нагорняк (60)

Руслан Любарський

Місце народження: Бар; дата народження: 29.09.1973; позиція: півзахисник; виступав за команди: ЦСКА-2, Київ (1992-93), «Хемлон» (потім перейменують на ФК «Гуменне»), Словаччина (1993-96), «Спарта», Чехія (1997), «Кошице», Словаччина (1997-2000), «Маккабі», Нетанія, Ізраїль (2000-04), «Металург», Запоріжжя (2004-08), «Гуменне», Словаччина (2008-09, 2010-наш час), «Землін», Словаччина (2009-10); досягнення: чемпіон Чехії (1997), чемпіон Словаччини (1998), кубок Словаччини (1996), суперкубок Словаччини (1998), фіналіст кубку Словаччини (1998, 2000), фіналіст Кубку України (2006), член Клубу Олега Блохіна

Ось кого треба ловити українським журналістам перед грою-відповіддю із словаками. Барчанин Руслан Любарський (хм, треба так щоби корінь прізвище співав з назвою рідного міста) не один рік мешкав у країні, рідній нашими «євроконкурентам». Більш того, він і нині виступає за друголіговий ФК «Гуменне».

А потрапив за кордон Руслан Любарський таким чином. Відбувши армійську службу в київському ЦСКА-2, чоловік мався поповнити лави вінницької «Ниви». Як раптом «намалювалася» перспектива зі словацьким «Хемлоном». Через трохи Руслан, відбігавши кілька матчів за чеського гранда – «Спарту», знову повернувся до Словаччини – у «Кошице». З вибором нової команди Любарський вгадав на 100%! «Кошице» – найперший словацький клуб, що пробився до групового етапу Ліги чемпіонів. Скоїлася подія в сезоні 1997/98. Як чемпіон країни 1997 року, команда спочатку втрапила до першого кваліфікаційного раунду, де словаки й не помітили ісландський «Акранес» (3:0, 1:0). У другому раунді «Кошице» сенсаційно обіграв московський «Спартак» (2:1, 0:0)! В групу дебютант Ліги втрапить до МЮ, майбутнього фіналіста «Ювентуса» та «Фейєнорда». На прикрість для словацьких вболівальників, «Кошице» набере «0» очок, наловить повен кошик пропущених м’ячів, а заб’є всього два – обидва у Турині. І вгадайте хто першим розпечатав воротаАнжело Перуцці? Правильно – це герой нашого блогу.

Наступного сезону «Кошице», вигравши «золото» національного чемпіонату, знову потрапить до першого кваліфікаційного раунду ЛЧ. І знову на цій стадії познущається над суперником – північноірландським «Кліфтонвіллом» (5:1, 8:0, два м’ячі на рахунку українця). В другому мінімально поступиться «Брондбю» (0:2, 1:0). Не забули як в рамках того другого раунду наше «Динамо» лише в серії пенальті здолає «Спарту», аби у півфіналі видати суперматчі проти «Баварії»? 

Після єврокубкових баталій Руслан Любарський подався до Ізраїлю. Та коли «Маккабі» з Нетанії вилетіло до Ліги Леуміт, чоловік нарешті опинився на Батьківщині. Добросовісно відпрацювавши кілька сезонів в Запоріжжі, пан Руслан знову вирушив до фактично вже рідної Словаччини. У тамтешній другій лізі він виступає і понині. Пишучи блог, поцікавився успіхами вінничанина у львів’янина Олександра Гринишина, що теж бігає полями другої словацької ліги.

– Звісно я пам’ятаю Руслана, грав проти його команди. Хороший дядько! Незабаром йому виповниться сорок два роки, а він граючий тренер «Гуменне», – розповів Сашко.

Від себе додам: інакше, як «словацьким Райяном Гіггзом» Любарського не назвеш:)

Чемпіонат України 2006-07, «Кривбас» – «Металург» Зп – 1:1

«Кривбас»: Бажан Ігор, Грановський Олександр, Ковальчук Петро, Сачко Василь, Бурдулі Владімір (Шикліч Рональд, 62), Костишин Руслан, Бюлюкбаши Доріан, Ндрека Генрі, Гігіадзе Васіл (к) (Котенко Іван, 85), Рожков Ігор, Опря Анатолій (Лисицький Віталій, 80)

Тренер: Олег Таран

«Металург»: Глущенко Андрій (к), Перишич Драган, Квірквелія Дато, Тигорєв Ян, Челядзинский Артем, Годин Олексій (Степаненко Тарас, 79), Кашевский Микола, Силюк Сергій (Демченко Андрій, 68), Акопян Армен (Масєв Данчо, 13), Любарський Руслан, Кабанов Тарас

Тренер: Сергій Ященко

Голи:  0:1 – Любарський (79), 1:1 – Гігіадзе (82)

Олег Остапенко

Місце народження: Вінниця; дата народження: 27.10.1977; позиція:воротар; виступав за команди: «Полісся», Хмельницький (1994-1995), «Рось», Біла Церква (1995-1996), «Нива», Бершадь (1996 «Нива», Вінниця (1997-2000), «Кривбас», Кривий Ріг (2001-2003), «Металіст», Харків (2004-2005), «Інтер», Баку (2006 — 2007), «Кривбас», Кривий Ріг (2006-2007), «Ворскла», Полтава (2008-2009), «Бананц», Єреван (2009), «Іллічівець», Маріуполь (2009-2010), «Оболонь», Київ (2010-2011), «Нива», Вінниця (2011)

У попередній «Футбольній Україні» ми розповідали про воротаря «Ворскли» – кримчанинаДмитра Величка. Захищав ворота полтавчан і вінничанин Олег Остапенко. За свою довго кар’єру чоловік відбігав, чи правильніше сказати відстояв, не за один вітчизняний клуб. Пограв Олег Володимирович у Азербайджані й Вірменії. Останніми колективами голкіпера значаться «Оболонь» та вінницька «Нива». До речі, під час «пивоварного» етапу життя з Остапенком трапилася одна не вельми приємна історія. І так, добігав кінця поєдинок 14 туру «Оболонь» – «Таврія» (22.10.2010). В основний час обидві команди забили по м’ячу. Як на четвертій доданій хвилині «пивовар» Павло Худзік дальнім ударом вивів господарів вперед. Чомусь гол викликав бурю емоцій у резервного кіпера киян Олега Остапенка (основним в полі був Олександр Рибка), який облаяв та плюнув у асистента головного арбітра. За такий вчинок воротаря «Оболоні» позбавлять футболу на шість місяців. Нині Олег Володимирович працює у тренерському штабі «Ворскли».

Чемпіонат України 2004-05, «Металіст» – «Волинь» – 1:0

«Металіст»: Остапенко Олег, Селезньов Сергій (к), Лащенков Сергій, Данилов Олександр, Варламов Євген, Бордіян Віталій, Гунчак Руслан (Ветренніков Сергій, 62), Консейсао Андре, Призетко Олександр (Андроник Валерій, 69), Марсело Монтейра «Чіко» (Ібрагімов Ельдар, 84), Джакобія Лаша

Тренер: Олександр Заваров

«Волинь»: Гуменюк Олександр, Ряхн Тааві (Чеботарь Борис, 46), Джудовіч Міодраг, Омоко Оровіанор, Нагорняк Сергій, Ковалюк Володимир (Бута Корнел, 42), Сачко Василь (к), Мор Едуард, Девіч Марко, Круніч Браніслав (Мітіч Саша, 60), Папа Гуйє

Тренер: Віталій Кварцяний

Голи: 1:0 – Джакобія (33)

                                     

Артем Кичак

Місце народження: Вінниця; дата народження: 16.05.1989; позиція: воротар; виступав за команди: «Динамо-3», «Динамо-2», «Динамо», Київ (2006-2013), «Волинь» (з 2013-ого); досягнення: фіналіст Кубку України (2011), срібний призер чемпіонату України (2012)

Вихованець вінницької ДЮФК «Нива-Світанок». Віддавши сім років «Динамо», в чемпіонаті Артем тільки одного разу зіграв за основне «Динамо». В рамках заключного 30 туру сезону 2011/12. Щасливим квитком Кичака стало вилучення Максима Коваля, який в першому таймі збив Антона Шиндера. Втримати ворота сухими вінничанин не зумів. Марін Любічіч з метрів двадцяти пальнув по воротам «Динамо». Кіпер очікував, що сфера пролетить низом, але м’яч на своєму шляху зустрівся з Хачеріді, і вже від Жені упав за комірець Кичаку. Якби кияни в тій зустрічі перемогли, а «Шахтар» втратив очки з «Олександрією» – бути команді Юрія Сьоміна чемпіонами.

Одного разу вихованець «Динамо» їздив на оглядини до запорізького «Металурга», та височенний воротар Олегу Луткову не підійшов. Зате він підійшов Кварцяному. У Луцьку воротарем № 1 Артем Кичак не став, здаючи вахту то Віталієві Недільку, то Сергію Литовченку. Згодом останній залишить «Волинь», а на зміну Сергієві прийде досвідчений Богдан Шуст. В нинішньому сезоні вінничанин виходив на поле дев’ять разів.

Чемпіонат України 2011-12, «Динамо» – «Таврія» – 1:1

«Динамо»: Коваль Максим, Сільва Даніло, Бетао Амансіо, Вукоєвіч Огнєн, Шевченко Андрій (к)(Аруна Лукман, 68), Ярмоленко Андрій (Мехмеді Адмір, 90), Мілевський Артем, Ідейє Браун (Кичак Артем, 39), Гармаш Денис, Хачеріді Євген, Леандро Алмейда

Тренер: Сьомін Юрій

«Таврія»: Кахріман Дамір, Любічіч Марін, Кубік Франтішек, Алімі Джаміу, Шиндер Антон, Буссаїді Аніс, Платон Руслан, Калініченко Максим, Гомес Рубен, Єзерський Володимир (к), Афолабі Абдулвахід (Фещук Максим, 58)

Тренер: Альтман Семен

Голи: 1:0 – Мілевський (16), 1:1 – Любічіч (88)

Вилучення: Коваль (38, ФОН)

   

Віталій Буяльський

Місце народження: Калинівка; дата народження: 06.01.1993; позиція: півзахисник; виступав за команди: «Динамо», Київ (з 2011 року), «Говерла» (2013-14); досягнення: чемпіон України (2015)

Перші серйозні футбольні кроки Віталик зробив у столичному РВУФК. З 2010-ого півзахисник перебуває в системі «Динамо», де бігає в молодіжній першості та за дублерів. Проглянувши на сайті ФФУ статистику виступів Буяльського кількарічної давнини, побачимо велику кількість жовтих карток. Вочевидь, молодий футболіст нервував, тому багато фолив. За словами самого Віталика, у юні роки він навіть думав залишити футбол.

21 вересня 2011 року. Для більшості з нас це звичайнісінька дата. Однак не для Буяльського. Саме цього дня, в Кубку України, він дебютував за головне «Динамо». Нехай і вийшов всього на п’ять хвилин. У останньому матчі сезону 2012/13 гравець дебютує і в УПЛ. Наступний футбольний рік  вінничанин проведе в «закарпатській» оренді. Повернувшись до Києва, Віталій все частіше потраплятиме до «основки» киян не тільки в національних змаганнях, але й у єврокубках. Один з його м’ячів допоможе здолати «Генгам». А чи побачили би вболівальники Віталія, грозу французів, якби не дискваліфікація Беланди?

Чемпіонат України 2012-13, «Динамо» – «Металург» Зп. – 3:0

«Динамо»: Шовковський Олександр (к), Сільва Даніло, Селін Євген (Тайво Тайє, 22), Ярмоленко Андрій, Кравець Артем, Буяльський Віталій (Мехмеді Адмір, 46), Віда Домагой, Аруна Лукман, Хачеріді Євген, Калітвінцев Владислав (Дуду Перейра, 59), Цуріков Андрій

Тренер: Блохін Олег

«Металург»: Грдлічка Лібор, Опанасенко Євген (Юсов Дмитро, 62), Нестеров Андрій, Матеус Енріке, Сахневич Андрій, Гавриш Віталій, Матяж Іван (Лазарович Тарас, 70), Пісоцький Євген, Штурко Юрій (Ульянов Дмитро, 90+2), Годой Алвеш Жуніор, Рудика Сергій (к)

Тренер: Зайцев Сергій

Голи: 1:0 – Ярмоленко (24), 2:0 – Кравець (28), 3:0 – Кравець (60)

Євген Чумак

Місце народження: смт. Глухівці Козятинського району; дата народження: 25.08.1995; позиція: півзахисник; виступає за: «Динамо», Київ (з 2012 року), досягнення: чемпіон України (2015)

На дитячо-юнацькому рівні Євген виступав за столичні РВУФК й «Динамо». За український гранд «28» номер киян дебютував не у чемпіонаті, а в… єврокубках! В надважливому матчі проти «Генгаму»! У чемпіонаті Євген вперше з’явиться проти таких самих юнаків з «Металіста». Причому вінничани Чумак і Буяльський відзначаться забитими м’ячами! От що то значить довіра для перспективної молоді від Сергія Реброва.

Чемпіонат України 2014-15, «Динамо» – «Металіст» – 3:0

«Динамо»Шовковський Олександр (к), Сільва Даніло, Антунеш Віторино, Драговіч Александар, Ленс Жермейн, Ярмоленко Андрій, Рибалка Сергій, Віда Домагой, Буяльський Віталій, Мбокані Дьємерсі, Беланда Юнес (Чумак Євген, 84)

Тренер: Ребров Сергій

«Металіст»Погорілий Сергій (к), Бойчук Богдан (Барилко Володимир, 87), Іщенко Микола, Ковтун Олексій, Осман Олександр, Прийомов Володимир, Бобко Іван (Антонов Дмитро, 86), Ткачук Юрій, Ковальчук Кирило, Аверьянов Максим (Сизий Сергій, 58), Чегурко Єгор

Тренер: Рахаєв Ігор

Голи: 1:0 – Беланда (52), 2:0 – Буяльський (79), 3:0 – Чумак (90+4)

Окрім згаданих вінницьких «киян», нині в заявці «Динамо-2» перебувають польові гравці Віталій Гемега (народився у селі Степанки) та Валерій Болденков (місто Могилів-Подільський). Побажаймо цим хлопцям успіхів у кар’єрі та яскравих перемог!

По материалам http://www.0432.ua/

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий